ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2025.1.7Ключові слова:
право, юридична техніка, органи публічної влади, правотворча політика, мораль, правовий акт, засоби, прийоми, правила юридичної технікиАнотація
Стаття присвячена аналізу правової природи юридичної техніки, установлено її зміст і складники, визначено їхню роль у процесі створення правових актів, що пов’язано не лише із застосуванням юридико-технічного знаряддя, але також з інтелектуальними витратами й рівнем правової культури. У цьому контексті юридична техніка є відзеркаленням розумового й духовного рівня процесу створення правових актів, а саме – об’єктивних складників, тобто прийомів, правил, методів, принципів, і суб’єктивних – наявного потенціалу суб’єкта створення акта. Виокремлено фаховий рівень субєктів правотворчості та правозастосування, наголошено на належному рівні підготовки фахівців, їхній моральній і матеріальній заінтересованості у власній правозастосовній діяльності. Якісна й ефективна юридична діяльність можлива лише за умови високого рівня теоретичної та практичної підготовки юристів. Дослідження основ техніки юридичної формалізації та мистецтва складання юридичних документів є частиною сучасної юридичної освіти й науки.Установлено, що законодавство буде досконалим і довершеним тоді, коли характеризуватиметься якісним рівнем юридично-технічного опрацювання системи офіційно оприлюднених нормативно-правових актів. В умовах прискореного законотворення мало уваги приділяється забезпеченню внутрішньої узгодженості, повноти та наукової обґрунтованості ухвалених законодавчих актів. Зауважено, що чинне законодавство є несистемним, суперечливим, надмірно декларативним і часто не забезпечене механізмом реалізації.Сформовано ідею, що вимога справедливості визначає характер юридичної техніки. Техніка – це вміння, юридичне мистецтво, майстерність праворозуміння, а також усі вимоги, засоби і правила, прийоми цього мистецтва. Визначальним є праворозуміння, адже від рівня усвідомлення і розуміння категорії «право» залежать ключові принципи здійснення юридичної практики.Систематизовано загальнотеоретичні уявлення про види та призначення юридичної техніки, вимогам яких повинна відповідати ця діяльність загалом і відповідно до видової класифікації.
Посилання
Атаманчук Н. Правотворча діяльність органів Державної податкової служби України: теоретико-правові аспекти. Нове українське право. 2024. № 2. С. 42–49.
Биля І. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Харків, 2004. 20 с.
Биля-Сабадаш І. Юридична техніка як різноаспектна категорія. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2008. Вип. 16. С. 37–45.
Борщевський І., Гринь О. Сутність, зміст та значення юридичної техніки як правової категорії. Правова держава. 2021. № 44. С. 30–36.
Богачова О. Нариси із законотворення. Кам’янець-Подільський : Рута, 2013. 224 с.
Бриль К. Правозастосовний акт як особливий вид індивідуальних правових актів : автореф дис … канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2008. 18 с.
Дзейко Ж. Законодавча техніка в Україні : історико-теоретичне дослідження. Київ : Київський університет, 2007. 360 с.
Дудченко В., Русавська О. Юридична техніка (за вченням професора Рудольфа Ієрінга). Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 3. С. 12–17.
Про правотворчу діяльність : Закон України від 24 серпня 2023 р. № 3354–IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text.
Кельман М., Мурашин О. Загальна теорія права : підручник. Київ : Кондор, 2002. 353 c.
Колодій А. Закон України «Про правотворчу діяльність» – основа реформування правової системи України. Закон України «Про правотворчу діяльність» як механізм удосконалення правотворчого процесу в Україні : збірник матеріалів Науково-практичного круглого столу, м. Київ, 12 квітня 2024 р. Київ : Інститут правотворчості та науковоправових експер- тиз НАН України, 2024. С. 27–35.
Купіна Л. Ефективність норм трудового права: теоретичний, нормативний та праксеологічний аспекти : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. 450 с.
Лебеденко В. Юридична техніка: поняття, призначення, методологічні засади застосування. Інформація і право. 2014. № 2 (11). С. 52–56.
Манько Д. Юридичні технології: поняття й особливості і співвідношення із суміжними категоріями. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2019. № 37. С. 6–9.
Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність» / за заг. ред. Р. Стефанчука. Київ : Ліра-К, 2024. 576 с.
Риндюк В. Нормотворча діяльність : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ : КНЕУ, 2009. 162 с.
Риндюк В. Законодавча техніка: поняття, форми, види, реалізація в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2008. 20 с.
Тернавська В. Правотворча політика України : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. 120 с.
Шутак І., Онищук І. Юридична техніка нормотворення в контексті доктринальних поглядів. Право України. 2021. Вип. 12. С. 146–158.
Шутак І. Юридична техніка : курс лекцій. Івано-Франківськ ; Дрогобич : Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки ; Коло, 2015. 228 с.