КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧИХ СУДДІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

Анотація

У дослідженні автор розкриває проблему забезпечення сталості та єдності судової практики, зокрема й практики слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. На початку дослідження проблеми автор доходить висновку, що сталість та єдність судової практики є елементом принципу верховенства права. Автор зазначає, що за загальним правилом сталість та єдність практики забезпечує Верховний Суд, однак він не має впливу на судову практику суддів під час досудового розслідування, оскільки більшість таких рішень не оскаржується до Верховного Суду по суті. Намагаючись довести невідповідність судової практики слідчих суддів принципам сталості та єдності, автор наводить приклади правових питань, які не знайшли свого остаточного врегулювання на практиці. Передусім автор досліджує суперечність практики стосовно (1) можливості визнання доказів недопустимими на стадії досудового розслідування та (2) моменту оголошення особи в міжнародний розшук. Шляхом дослідження судової практики слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду автор робить висновок про недостатню сталість і єдність судової практики, а також відсутність ефективного механізму остаточного вирішення проблемних питань, що виникають на досудовому розслідуванні з огляду на неможливість Верховного Суду сформулювати висновки із застосування відповідних норм права. У наступному розділі автор пропонує розробити механізм забезпечення сталості та єдності судової практики на досудовому розслідуванні шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України. Автор уважає, що необхідно надати право на оскарження ухвал слідчих суддів і ухвал суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатом перегляду ухвал слідчих суддів, у касаційному порядку з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права. На переконання автора, із часом запропонований механізм має забезпечити сталість та єдність судової практики слідчих суддів та суддів апеляційних інстанцій, що підвищить ефективність функціонування судової системи України.